У дошкільному дитинстві закладаються основи здоров’я, виховуються основні риси особистості людини. Сім’я, дошкільні заклади мають створити сприятливі умови для оптимального фізичного розвитку дитини, отримання знань про людський організм, опанування санітарно-гігієнічних навичок. Дитина повинна поступово вчитися бути творцем досконалості свого тіла, здоров’я. Міцне здоров’я є запорукою розвитку дитини в інших особистісних аспектах. На цій особливості наголошує народна мудрість: «У здоровому тілі – здоровий дух», – стверджували в античні часи; «Нема щастя без здоров’я», – гласить українське прислів’я.

Фізичне виховання дітей дошкільного віку – систематичний вплив на організм дитини з метою його морфоло

гічного і функціонального вдосконалення, зміцнення здоров’я, формування рухових навичок і фізичних якостей. У перші шість-сім років фізичне виховання є основою всебічного розвитку дитини. Система дошкільних установ має широкі й різноманітні можливості для забезпечення реалізації таких завдань фізичного виховання дошкільників:

• зміцнення здоров’я;
• забезпечення гармонійного розвитку організму;
• розвиток рухових умінь, навичок і фізичних якостей (сили, спритності, витривалості, гнучкості тощо);
• підвищення фізичної та розумової працездатності;
• загартування організму;
• прищеплення культурно-гігієнічних навичок, формування уявлень про здоровий спосіб життя;
• виховання потреби у заняттях фізичною культурою і спортом.

Фізичний розвиток у дошкільному віці є особливо стрімким. З огляду на це фізичне виховання має бути своєчасним, методично правильно організованим.

Особливості фізичного виховання дітей дошкільного віку

 Несприятливі еколого-кліматичні умови в м.Кривий Ріг призводять до  ослаблення імунітету, і, як наслідок до збільшення простудних захворювань, інфекцій. В освітньому закладі, і вдома діти більшу частину часу проводять у статичному положенні (за столом, біля телевізора, комп’ютера тощо). Це збільшує статичну навантаження на певні групи м’язів і викликає їх стомлення. Знижується сила і працездатність скелетної мускулатури, що тягне за собою порушення постави, викривлення хребта, плоскостопість. Тому виникла необхідність вести пошук нових підходів у питаннях формування здоров’я, в організації процесу фізичного виховання, наступності сім’ї та дитячого садка – тих соціальних структур, які в основному визначають рівень здоров’я дітей.

Тільки поліпшення медичного обслуговування не вирішить проблему здоров’я – необхідні спільні зусилля батьків, педагогів, медичних працівників.

Вихід із ситуації можливий при впровадженні в дитячий сад програм сприяння зміцненню здоров’я вихованців, у створенні умов, які сприяють повноцінному фізичному і психічному розвитку дітей.

Головна роль у дошкільному закладі належить вдосконаленню системи організації фізичного виховання, встановленню взаємозв’язку всіх ланок, наступності з попередніми і наступними етапами роботи.

Систематичне цілеспрямоване вивчення передових досягнень в області педагогіки і психології, ефективне використання в досвіді роботи нових сучасних фізкультурно-оздоровчих програм і технологій сприяло розробці: «Моделі системи взаємодії сім’ї та дитячого садка по зміцненню здоров’я та повноцінному психофізичного розвитку дітей дошкільного віку».

Підсумком дослідницької роботи з проблеми «Взаємодія всіх учасників педагогічного процесу щодо збереження здоров’я та підвищення рівня фізичної підготовленості дітей» стали розробка та апробація психолого-педагогічного супроводу фізичного розвитку і оздоровлення дітей дошкільного віку.

Такий підхід до проблеми дозволив організувати у нашому ДНЗ співпраця між педагогами, лікарями, батьками і дітьми; виховати в дітях почуття відповідальності за своє здоров’я; потреба до фізичної культури через розвиток і зміцнення почуття задоволення від рухів, фізичних вправ, що у свою чергу дозволило отримати позитивні результати в темпах приросту фізичних якостей; у зниженні захворюваності дітей; створити найбільш сприятливі умови формування своєчасного фізичного розвитку дитячого організму.

Психолого-педагогічний супровід фізичного розвитку і оздоровлення дітей дошкільного віку

Будь-яка затримка і будь-яке порушення в ході фізичного розвитку дитини, впливає на його поведінку, а також на його рухової діяльності в різних її формах. Зниження рівня рухової активності дошкільників у першу чергу залежить від стану здоров’я, що, так чи інакше, позначається на їх розвитку.

Про необхідність фізичного виховання дітей, про роль руху, про його виняткове значення для розвитку дитини, і не тільки фізичного, але й інтелектуального, емоційного написано чимало. Але знаходить своє втілення у практичній діяльності лише небагатьох дошкільних установ, а в сімейному вихованні в основному так і залишається декларативним.

Добре підготувати дитину до школи, закласти міцний фундамент формування здоров’я, можна лише в процесі серйозною спільної роботи з сім’єю.

При розробці психолого-педагогічного супроводу фізичного розвитку і оздоровлення дітей дошкільного віку за основу були взяті такі принципи:

Єдність діагностики і корекції – щороку на початку і в кінці навчального року проводити обстеження рівня розвитку і стану здоров’я кожної дитини групи. На основі отриманих даних визначаються перспективи фізичної підготовленості кожної дитини та групи в цілому на поточний рік.

Системності розвиваючих, профілактичних та корекційних завдань. Робота проводиться в системі, що охоплює всі сторони фізичного виховання: (розвиток рухової активності, рухових навичок, психофізичних якостей, досягнення фізичної досконалості, засвоєння загальнолюдських і національно-культурних цінностей). Розвиток кожної сторони фізичного виховання має власну динаміку і широке коло завдань. Повноцінна опрацювання такого матеріалу вимагає великих зусиль і тимчасових витрат. Проте цього можна уникнути, якщо встановити взаємозв’язок з іншими видами діяльності дошкільнят. Тим самим економиться час, рухова діяльність займає природне місце в житті дітей.

Комплексності методів психолого-педагогічного впливу. Крім відомих, перевірених на практиці традиційних занять, ігор, вправ, в методиці пропонуються авторські нові прийоми, нетрадиційні форми занять.

Урахування віково-психологічних, індивідуальних особливостей дитини, а також стан його здоров’я. Цей принцип дозволяє намітити оптимізацію розвитку для кожної конкретної дитини з її індивідуальністю.

Активного залучення найближчого соціального оточення до роботи з дитиною визначається тією роллю, яку відіграють батьки, вихователі, медичні працівники дошкільного закладу. Взаємодія сім’ї та дитячого садка необхідна умова збереження і зміцнення здоров’я дитини і підвищення його фізичної підготовленості, так як найкращі результати спостерігаються там, де педагоги, батьки та медичні працівники діють узгоджено.

Запропоноване психолого-педагогічний супровід фізичного розвитку і оздоровлення дітей дошкільного віку вибудовується за трьома напрямками у відповідності з завданнями, визначеними системою фізичного виховання:

1. Оздоровчим: в першу чергу вирішується проблема якісного поліпшення фізичного розвитку і фізичного стану дитини;

2. Виховним: органічний взаємозв’язок фізичного і духовного розвитку дошкільнят; розвиток моральності, формування естетичних поглядів і переконань, виховання в дітях почуття відповідальності за своє здоров’я;

3. Освітнiм: навчання природним видами рухів і розвиток рухових якостей.

Для реалізації першого напрямку, рекомендуємо ефективно використовувати всі засоби фізичного виховання-фізичні вправи, природні сили природи, гігієнічні фактори навколишнього нас середовища. Пропонуємо використовувати профілактичні і корегуючі вправи, запропоновані Лосевой В.С. (2004), Козирєвой М. (1998), Кузнєцової М. (2002), Руновой М., Пукинской М.(2001); дихальні і звукові вправи; комплекси вправ, що формують правильну поставу; загартовування; точковий масаж; комплекси вправ, спрямовані на профілактику та корекцію плоскостопості; ігри: «Паличка-превращалочка», «Ловишка з стрічками».

Процес фізкультурно-оздоровчої спільної роботи з сім’єю включає:

1) цілеспрямовану санпросветработу, яка пропагує общегигиенические правила, необхідність раціонального режиму та повноцінного збалансованого харчування, загартовування, оптимального повітряного і температурного режиму тощо;

2) ознайомлення батьків із змістом фізкультурно-оздоровчої роботи в дошкільному закладі, спрямованої на фізичний, психічний і соціальний розвиток дитини;

3) результати діагностики стану здоров’я дитини і її психомоторного розвитку доводяться до відома кожного з батьків. Відзначаються сильні і слабкі сторони розвитку, намічаються шляхи надання допомоги (якщо це необхідно), у зміцненні здоров’я, фізичного розвитку і подальшого його вдосконалення. Визначається, що будуть робити педагоги, а батьки. При необхідності до розмови з батьками залучаються медичні працівники дитячого саду.

4) навчання батьків конкретним прийомам і методам оздоровлення (ЛФК, дихальна гімнастика, самомасаж, різноманітні види загартовування тощо);

5) ознайомлення батьків з лікувально-профілактичними заходами, що проводяться в дошкільному закладі, навчання окремим нетрадиційних методів оздоровлення дитячого організму (фітотерапія, аромотерапія тощо).

Кожна гра чи вправа, фізкультурний дозвілля або свято – це невід’ємна частина складного процесу формування здорової, всебічно гармонійно фізично розвиненої дитини. Якщо батьки усуваються від цієї роботи, то порушується цілісність педагогічного процесу. В результаті постраждає їх дитина.

Щоб батьки могли скористатися інформаційною базою виховання і освіти дошкільнят, якою володіють педагоги, медичні працівники дитячого саду, необхідно визначити найбільш оптимальні форми взаємодії сім’ї та дитячого садка. У цьому допоможе опитування самих батьків (бесіди, анкетування).

Пропонуємо різноманітні форми спільної роботи педагогів та батьків щодо зміцнення та збереження здоров’я дітей і підвищення їх фізичних якостей: інформація для батьків на стендах, в папках-передвижках; консультації; усні журнали та дискусії за участю психолога, медиків, фахівців з фізкультури; інструктивно-методичні заняття з профілактики порушень постави, деформації стопи; семінари-практикуми; ділові ігри та тренінги; «відкриті дні» для батьків з переглядом різноманітних занять у фізкультурному залі, на стадіоні і в басейні; загартовуючих і лікувальних процедур тощо; фізкультурні дозвілля та свята з участю батьків і т. д.; заняття в сімейних клубах «Тато, мама, я – спортивна сім’я»; «Здоров’я» і ін.

Турбота про правильний, своєчасний психофізичний розвитoк дитини та її здоров’я повинна виражатися в наступному:

• задовольнити природну біологічну потребу дитини в русі;
• забезпечити розвиток і тренування всіх систем і функцій організму дитини через спеціально організовану для дошкільного віку рухову активність і фізичні навантаження;
• сформувати навички в різних видах рухів;
• сприяти розвитку рухових якостей та здібностей дитини;
• стимулювати функціональні можливості кожної дитини і активізувати дитячу самостійність;
• створити оптимальні умови для різнобічного розвитку дітей: активізації розумової діяльності, пошуку адекватних форм поведінки, формування позитивних емоційних і морально-вольових проявів дітей.

Батьки і педагоги «озброєні» єдиною програмою фізичного виховання, безсумнівно, досягнуто бажаного результату.