В нашому закладі смаколики для вихованців готують:

Кузьменко Олена Володимирівна

Митрофанова Тетяна Олександрівна

У дитячому харчуванні є свої особливості і свої підводні камені. Основна відмінність дитячого організму від дорослого полягає в тому, що дитячий організм фізично продовжує рости, тоді як для дорослого організму час фізичного зростання закінчується за різними джерелами у 18/25 років (в залежності від статі).Так як білок основний і незамінний «будівельний матеріал» людського організму, дитині необхідно значно більше білків, ніж дорослому. Знаючи про це, багато дорослих намагаються складати для харчування дитини високобілкові раціони.

У дітей досконало функціонують регуляторні механізми, що управляють виробленням і витратами енергії. Організм дитини завжди добре знає, що саме йому потрібно і у якій кількості. Однак, при великій кількості солодощів та різних смачних духмяних страв (жарених, жирних, зі спеціями, приправами тощо) апетитом буде керувати вже не фізіологічна потреба, а язик (смакові рецептори).

Пропонуємо основні правила харчування дітей:

1. Про апетит і насилля. Часто дітей умовляють з’їсти «за маму, за тата, за діда, за бабу…» або навіть приймати вольове рішення: «Не вийдеш з-за столу, поки не з’їсти все…». А уявіть себе на місці дитини, якщо перед вами з подібним наказом поставлять горщик каші або борщу? Дитина не хоче їсти, тому що на денний момент для її організму ця їжа не потрібна, тільки й всього. 

2. Про харчування під час хвороби. Окремо зупинимось на харчуванні дитини під час хвороби. Дуже широко розповсюджена практика відгодовування нездорових дітей. Серед багатьох дорослих панує думка, що організму потрібні додаткові сили для боротьби з хворобою. Парадокс полягає якраз в тому, що сили дійсно потрібні і організм мобілізує всі ресурси на відновлення порушеної рівноваги організму. І їсти хворому не хочеться якраз тому, що вся його енергія «працює» з хворобою і її просто не залишається на переварювання їжі. Спрацьовує тваринний інстинкт, направлений на виживання, і їжа «не йде». Не випадково підчас хвороби звірі не торкаються їжі, навіть тієї, що лежить перед носом! І примусове «лікувальне» годування в таких випадках завдає пряму шкоду нашим дітям (як, втім, і дорослим). Багато випадків дитячих смертей від хвороб можна було б попередити, якби неграмотні в цьому питанні мами та бабусі не «запихали» в дітей таку небажану для них в цей час їжу… Найкраще запропонувати хворій дитині тепле пиття – кислий морс, чай з медом тощо (але не молоко, яке при простудах «працює» на хворобу). За бажанням дитини – каші, салати, печена картопля, вчорашній хліб, а ще краще – фрукти або сухофрукти. 

3. Про поєднання продуктів. Фрукти можна давати дітям без обмежень. Вони дуже корисні і з’їсти понад норму їх практично неможливо. Однак, у випадку відмови і від них примушувати дитину не варто, будьте терплячими. Адже при дефіциті якого-небудь вітаміну або мікроелементу в організмі дитини, можете повірити досвіду, дитина сама «накинеться» на необхідні їй яблуко або зелень.

4. Про м’ясо та білки. Багато людей вважають, що діти не можуть нормально рости без м’яса. Звичайно, це не так, що й доводить досвід багатьох сімей. Крім того, надлишок будь-яких білків шкідливий. Білкову їжу можна давати дітям один чи два рази на день, за їх бажанням, але не переймайтеся, якщо зпоміж запропонованих страв дитина обере не сирну запіканку або горохову кашу, а рис або картоплю.

5. Про солодощі. Якщо й пропонувати їх дитині, то хоча б не після прийняття їжі. Можна перед їжею за півгодини, за годину. Зазвичай дорослі роблять навпаки.

6. Про воду. Щодо води, то її, як правило, дають дітям стільки, скільки вони хочуть. Воду ліпше брати відстояну або пропущену через побутовий фільтр.

7. Про дитячий феномен. На відміну від дорослих дитина майже ніколи не їсть про запас, на намагається заглушити їжею поганий настрій і, як наслідок, не переїдає. Тому після їжі вона може бігати, купатися, гратися в рухливі ігри без усякої шкоди для здоров’я.